Зняття арешту з майна боржника

Останнім часом, дуже гостро постала проблема зняття арешту з майна боржника, накладеного державним виконавцем, у разі фактичного виконання боржником рішення суду поза межами виконавчого провадження. Про те, як захистити свої права боржнику у цьому випадку, ми поговоримо далі.

Для початку, пропонуємо розібратися, чи виконане рішення суду в межах виконавчого провадження, чи поза його межами? Якщо заборгованість стягується державним виконавцем в примусовому порядку, то погашення боргу відбувається в рамках виконавчого провадження. Якщо ж боржник сплачує заборгованість одразу на рахунок стягувача, або ж укладає зі кредитором договір про припинення зобов’язань, зокрема, шляхом прощення боргу, зарахуванням зустрічних однорідних вимог чи переданням відступного, то дане рішення суду вважається виконаним поза межами виконавчого провадження.

Механізм та процедура зняття арештів з майна боржника залежить від стадії виконавчого провадження.

1. В умовах відкритого виконавчого провадження.

Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» (далі по тексту – Закон), виконавче провадження (ВП) підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. У свою чергу, наслідком закінчення ВП, відповідно до частини 1 статті 40 Закону, є зняття арештів, накладених на майно (кошти) боржника та виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників.

Тобто, чинний Закон містить норму, яка прямо зобов’язує державного виконавця винести постанову про закінчення виконавчого провадження, у разі фактичного виконання рішення суду за виконавчим документом. З ситуацією, коли виконання рішення суду відбулось в примусовому порядку, завдяки результативним діям самого державного виконавця, все зрозуміло, а от як бути у випадку, якщо рішення виконане боржником в добровільному порядку, поза межами ВП, закон чіткої відповіді не дає.

Аналізуючи суть наведених вище норм та застосовуючи принцип «дозволено все, що не заборонено законом», приходимо до висновку, що навіть у разі виконання рішення суду поза межами ВП, державний виконавець також зобов’язаний винести постанову про закінчення ВП, із подальшим зняттям арешту з майна боржника. Однак, для цього державний виконавець повинен встановити факт оплати боржником заборгованості.

Для підтвердження сплати заборгованості в повному об’ємі, державному виконавцю не достатньо квитанції про сплату боргу чи виписки по рахунку. На практиці, виконавець звертається до стягувача із проханням підтвердити факт отримання останнім грошових коштів, та лише за наявності письмового підтвердження, виносить постанову про закінчення виконавчого провадження та зняття усіх арештів з майна боржника.

Наголошуємо, що у випадку наявності заборгованості по сплаті виконавчого збору чи інших витрат виконавчого провадження, державний виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, але арешт не знімає (ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження»).

Що ж робити, якщо стягувач не надає підтвердження отримання боргу, або наявна заборгованість по сплаті виконавчого збору, а державний виконавець, посилаючись на таку обставину, відмовляється знімати арешти?

У такому випадку, рекомендуємо звернутися до суду, який видав виконавчий документ, з заявою про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, що відповідно до частини 1 статті 39 Закону тягне за собою закінчення ВП. За подачу даної заяви судовий збір не сплачується.

Підставами для визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, відповідно до статей 369 ЦПК України, 117 ГПК України, є помилкова видача виконавчого листа, відсутність обов’язку боржника у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником та припинення зобов'язань боржника з іншої підстави. Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 вересня 2015 року №8 роз’яснено, що зобов’язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов’язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов’язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

Заява розглядається судом протягом 10 днів (ст.ст. 117 ГПК України, 369 ГАК України та 259 КАС України). За результатом розгляду заяви, суд видає ухвалу, яка набирає законної сили через 5 днів з дня її проголошення.

Після отримання ухвали суду, боржнику необхідно звернутися до відповідного органу державної виконавчої служби із заявою про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 5 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» (визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню), та, як наслідок, зняти арештів з майна боржника.

2. В умовах закритого виконавчого провадження.

Досить розповсюдженим є випадки, коли державний виконавець повертає виконавчий документ стягувачу без виконання та надає останньому строк для повторного пред’явлення виконавчого документу до органу ДВС (на даний час строк становить 3 роки). У даному випадку, виконавче провадження вважається завершеним, а зняття арештів з майна боржника законом не передбачено. Тобто виникає ситуація, коли виконавче провадження закрито, а арешти, накладені на майно (кошти) боржника, залишаються чинними. Метою цього є недопущення відчуження майна боржником, в період між поверненням виконавчого документу стягувачу та повторним пред’явленням виконавчого документу до виконання, оскільки рішення суду не виконане.

Зауважуємо, що навіть якщо у боржника відсутнє будь-яке рухоме чи нерухоме майно, державний виконавець все одно виносить постанову про арешт всього майна боржника, яка вноситься до відповідного реєстру обтяжень. Метою даної виконавчої дії є заборона відчуження боржником майна, яке може бути набутим у власність у майбутньому.

З метою виконання рішення суду та зняття обтяжень з майна, боржник сплачує на користь кредитора заборгованість. Однак, у зв’язку з тим, що виконавчий документ не перебуває на виконанні у відповідному органі державної виконавчої служби, а виконавче провадження є закритим, боржник сплачує заборгованість поза межами виконавчого провадження. Проводити виконавчі дії та виносити будь-які постанови, зокрема постанови про закінчення виконавчого провадження та зняття арештів, при закритому виконавчому провадженні, державний виконавець позбавлений можливості. Таким чином, єдиним дієвим механізмом зняття арештів у даному випадку є оскарження дій державного виконавця. Для цього, рекомендуємо боржнику звернутися до державного виконавця із заявою, в якій зазначити про сплату заборгованості на користь кредитора, та попросити винести постанову про закінчення виконавчого провадження та зняття арештів з майна боржника. У відповідь, боржник отримає письмову відмову державного виконавця, яка буде підтвердженням порушення його права, у зв’язку з чим останній матиме можливість звернутися до суду протягом 10 днів (ч. 5 ст. 74 Закону).

Скарга на дії державного виконавця подається до суду, який видав виконавчий документ, на підставі якого було відкрито виконавче провадження. Судовий збір при цьому не сплачується (відповідно до Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 07.02.2014р.). За результатом розгляду такої скарги, суд виносить ухвалу, якою зобов’язує державного виконавця закінчити виконавче провадження та зняти арешти з майна боржника.

Наступним кроком, боржнику необхідно звернутися до державного виконавця повторно із заявою про закінчення виконавчого провадження та зняття арештів з майна боржника, прикріпивши до неї оригінал ухвали суду. В результаті, державний виконавець протягом місяця зобов’язаний виконати рішення суду, винести постанову про закінчення виконавчого провадження, та зняти арешт з майна боржника.

Дата публикации: 04.11.2017

Поделится: