При уступке прав требования НДС не возникает

В письме от 22.02.2017 № 3666/6/99-99-15-03-02-15 ГФСУ рассмотрела вопросы, связанные с налогообложение НДС и налогом на прибыль операций по уступке прав требования и пришла к следующим выводам:

  • операции по уступке прав требования не облагаются НДС на основании пп. 196.1.5 НКУ;
  • операции по уступке прав требования влияют на облагаемую прибыль по правилам бухгалтерского учета и налоговых разниц нормами НКУ для данных операций не предусмотрено.

То есть, для целей налога на прибыль операция по уступке прав требования влияет на объект обложения налогом на прибыль в полном размере без каких-либо ограничений. Выводы письма в целом соответствуют нормам НКУ, однако являются неполными. В частности, применительно к обложению НДС операций по уступке прав требования следует отметить, что льгота, предусмотренная пп. 196.1.5 НКУ, была несколько расширена. Если раньше уступка прав требования не облагалась НДС как операция по «торгівлі за грошові кошти або цінні папери борговими зобов'язаннями (вимогами) …», что несколько ограничивало применение льготы к операциям уступки прав требования, то теперь в пп. 196.1.5 НКУ есть также дополнение, что не являются объектом обложения НДС операции «з відступлення права вимоги, переведення боргу».

То есть, с 01.01.2017 года уступка прав требования, независимо от формы расчетов за такие права (денежными средствами, зачет, бартер/обмен), освобождается от обложения НДС.

Также ГФСУ умолчала о том, какие права требования подпадают под льготу по пп. 196.1.5 НКУ: имущественные или только денежные. Учитывая определение термина «відступлення права вимоги», приведенное в пп. 14.1.255 НКУ как «операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації», вероятнее всего, органы фискальной службы будут применять льготу только к операциям по уступке прав денежного требования.

Полный текст письма:

Державна фіскальна служба України
Лист ДФС від 22.02.2017 № 3666/6/99-99-15-03-02-15Р
Про надання відповіді

Державна фіскальна служба України розглянула звернення платника податку щодо порядку оподаткування податком на прибуток підприємств і ПДВ операції з відступлення права вимоги та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Порядок оподаткування ПДВ

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ.
Водночас, відповідно до підпункту 196.1.5 пункту 196.1 статті 196 ПКУ не є об'єктом оподаткування операції з відступлення права вимоги, переведення боргу, торгівлі за грошові кошти або цінні папери борговими зобов'язаннями (вимогами), за винятком операцій з інкасації боргових вимог та факторингу (факторингових) операцій, крім факторингових операцій, якщо об'єктом боргу є валютні цінності, цінні папери, у тому числі компенсаційні папери (сертифікати), інвестиційні сертифікати, іпотечні сертифікати з фіксованою дохідністю, операції з відступлення права вимоги за забезпеченими іпотекою кредитами (позиками), житлові чеки, земельні бони та деривативи.
При цьому відступлення права вимоги – це операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації (підпункт 14.1.255 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).
Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).
Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).
Згідно зі статтею 512 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (стаття 513 ЦКУ).
Статтею 514 ЦКУ передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 656 ЦКУ).

Порядок оподаткування податком на прибуток підприємств

Починаючи з 01.01.2015, об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ (підпункт 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПКУ у редакції, чинній з 01.01.2015).
При цьому ПКУ не передбачено різниці щодо операцій з відступлення права вимоги, на які коригується фінансовий результат до оподаткування, тобто такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку.
Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (пункт 2 статті 6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Дата публикации: 15.05.2017

Поделится: